gaal kirjutas: ↑16 Veebr, 2024 12:01
completely surrounded
Sellest helindist seda ei nähtunud, lõpu osas oli teemaks Zenit ja see ei tohiks olla 3. ründebrigaadi teema.
Helindis räägiti üksusele sobivamate positsioonide leidmisest lahingupiirkonnas - Avdiijevka keskuses ja logistikatee laiendamisest.
Ukraina keeles on ka sama info
https://t.me/avdiyivka/15863
Kuna postitused telegrammis on täna vähe krõbedama sõnavaraga ja räägitakse mingit reetmisest ( aga keegi ei täpsusta), siis ainuke, mis ma suutsin tuvastada on siinne postitust, kui keegi sellest aru saab:
https://t.me/stanislav_osman/4843
Seal on kuvatõmmised, aga originaaltekst on selline:
Легендарний укріпрайон, ВЧ "Зеніт". В попередньому дописі я писав, в яких умовах нам доводилося нести службу. І отож, це все дійшло до критичної точки.
Збереження особового складу, вивіз зброї та обладнання, грамотне мінування та спалення тих залишків, які ми називали позиціями. Гарно було б, але ні.
Як і в політиці, ніхто не любить не популярних рішень. Вивід особового складу, ні, інше діло, героїчна оборона. За це можна і підвищення отримати.
Було дві спроби виходу. В першу ніч, 14 лютого, пішла перша десятка. Якій довелось вступити в стрілецький бій. Артилерія вже була наведена. Тільки троє поранених добралося назад. І якщо двоє добралося по темноті. То евакуація останнього відбулася вже зранку. І я, та ще троє добровольців, його несли. А день, це не той час для переміщень, так ще й таких важких. І як закономірний результат. З одного пораненого, стало нас ще 4. І це мені ще дуже повезло, що не втратив рухливість, а лишень отримав посмішку Джокера.
Окей. Новий день, нова темнота. Генплан, або пан, або пропав. Формувались нові групи. Я не вникав. Так як сказали, що за пораненими приїде коробочка. Розслабився.
Вирушали групи, одна за одною. На вулиці видимість була нульова. Це було тупо виживання. Кілометр по полю. Та купка котиків сліпих, керованих дроном. Ворожа артилерія. Дорога в Авдіївку всіяна нашими трупами.
Чекати евак, я не лишився. Очолив групу, та вирушив в невідомість. Накрили. Проєбав групу. Але в кінцевому результаті, добрався до точки.
І як перші групи повмирали стикаючись з ворогом. То наступних повели вже трохи в обхід. Це і дозволило, тим кому повезло, вийти.
Евак не приїхав. Остання група покинула бункер. А цей діалог по рації, ранив нас в самі наші глубини:
Поранений. А що, еваку не буде?
Командир. Ні, не буде, залишайте 300 та спалюйте все.
Він не знав, що говорить з пораненим. Залишилось як мінімум шість чоловік.
І так само, було важко читати їхні повідомлення, в чаті в сигналі. Їхній відчай, та приреченість. Це завжди залишиться в нас. Гинуть самі сміливі.
Siin on kah lugemist Avdiivka olukorra võimalikust päästmisest:
https://t.me/odshbr46/1533
Originaaltekst: Щодо можливого порятунку ситуації в Авдіївці.
Хочемо звернути увагу на публікацію начальника штабу бригади "Азов" майора Кротевича. Кротевич пропонує вдарити у фланг наступаючого угруповання вс рф з північного фасаду Авдіївки. Якщо коротко: по суті задуму - правильно, за потенціалом - вже неможливо.
Про те, що удар потрібен і більше того, його було здійснено 17-19.11 минулого року, ми писали тут. Нагадаємо, тоді він завдавався по дирекції Торецьк-Шуми на північний захід від Горлівки.
Логічніше ж напрошувався варіант, який пропонує Кротевич - удар по дирекції Нью-Йорк-Новобахмутівка і Нью-Йорк-Верхньоторецьке, щоб вдарити у фланг північного угруповання противника. Але такого рішення ухвалено не було. Виключаємо некомпетентність командування ОСУВ "Таврія" і залишається тільки два варіанти:
відсутність резервів для нанесення такого удару (листопад, контрнаступ тільки завершився).
противник був готовий до такого розвитку подій і готувався зустрічати наш удар. Чому? Тому що під час взяття в кільце противника, всі готуються до деблокуючого удару. Школа у всіх одна.
Це і послужило тому, що Тарнавський вибрав варіант з нанесенням удару "куди-небудь", а точніше на північний захід від Горлівки, аби відволікати частину резервів противника від Авдіївки. Успіху той удар не мав, противник задум розгадав, резерви не задіяв. Після цього спроби контрудару у фланг угруповання ворога не завдавалися жодного разу, що теж показово і багато про що говорить.
Відтоді угруповання ворога на авдіївському напрямку тільки зростало і вже тоді становила близько 40 000 "багнетів". Виходячи з того досвіду і нових даних, командування ОСУВ "Таврія" і обрало з двох зол менше - відправити 3 ошбр не деблокувати угруповання, а хоча б утримати коридор у 4 км для виведення військ. На жаль, ситуацію в Авдіївці це не врятує, але врятує життя тих, хто буде через цей коридор виходити. Що вже можна вважати невеликою перемогою здорового глузду над совком.
Video 3. Rünnakurühma lahingumeedikult kutsungiga Supchyk:
https://t.me/avdiyivka/15871
Ühe võitleja sõnad koha peal toimuvast:
https://t.me/avdiyivka/15866
Originaaltekst: На прохання оборонців АКХЗ хочу опублікувати слова бійця
25 ОПДБр, який знаходиться зараз там:
«Друже, тут просто жесть. Ми нарахували за день близько 80 КАБів, майже всі наші позиції стерті ними під нуль. Сиплять ними 24/7 безкінечно, від них вже не існує ні окопів, ні бліндажів.
Без зради, але просимо хоч мінімальне ППО…авіація дуже вільно себе почуває, ми можемо боротись з усім, крім цього. Стояти будемо стільки, скілько потрібно
»
На пропозицію допомогти чим-небуть, зборами і тд, я отримав відповідь: «В нас всього вдосталь, дефіцит їжі, броніків чи ще чогось давно в минулому. Хочеться чогось глобального - зроби так, щоб ворожа авіація не літала».
Про мужність цих хлопців можете судити зі слів в переписці.
Офіцер ✙ | Підписатись
відсутність резервів для нанесення такого удару (листопад, контрнаступ тільки завершився). 
25 ОПДБр, який знаходиться зараз там:
»
Orginaaltekst on parem kui kehv tõlge, pealegi ma ju kopeerin selle alati siia, et säästa klikkimise vaevast.
3-ї ОШБр вже написали, що на напрямку близько 15 тисяч підарів. Вночі штурмують переважно ГРУ через хороше укомплектування бійців