IMHO on kaks täiesti erinevat juhtumit:
1. JUHTUS, et foorumlane luges kusagilt midagi huvitavat võõrkeelset ja otsustab seda teistega jagada kui eesti keelset tõlketeksti.
2. Foorumlane tegeleb mingi info otsimisega võõrkeelsetes keskkondades, leiab ja loeb läbi tunnis 30-40 erineva allika teksti ja leiab nende hulgast mõned, mida tahab teistega jagada eesti keelse tõlkena.
Esimesel juhul n.ö. foorumis osalemise tavaolukrras oleks sellistel puhkudel viisakas natuke rohkem tõlgetega vaeva näha, sest selleks on ka rohkem aega. AGA kui kodanik ei saa ka ise originaalteksti keelest aru ja kasutab ka ise sellest arusaamiseks masintõlget, siis ta ei oska ega suuda vigu leida või kui leiab, siis ei oska ega suuda neid parandada. Ka sellest tuleb aru saada-
Teisel juhul enamus siin ei adu (sest pole ise vastavas mahus sellega tegelenud), et siia masintõlke pannud kodanikul ei ole tavaliselt aega tekste (eriti pikemaid) redigeerida, sest redigeerimisele kuluva ajaga ta suudab tegeleda juba järgmise 20 allikaga (nende leidmise, lugemise ja sisu hindamisega).
Allpool toodud kahe allika leidmiseks ja läbilugemiseks kulus umbes 2 korda 2 minutit. 2-3 minutit allika kohta max. Kui nüüd tõlkimisele ja selle redigeerimisele läheb 2 korda 20 minutit, siis selle aja jooksul jõuaks redigeerimise asemel läbi lugeda järgmised 2 x 20 sama pika tekstiga allikat. Siis ongi valikute küsimus, kumba teha... või jätta üldse midagi tegemata
Ma võin tuua kaks näidet mille kallal võib igaüks ise kätt proovida. Et kui kaua teil läheb masintõlke veatuks redigeerimisega, kusjuures tõlkeprogrammi või teenuse võib igaüks ise omal vabal valikul valida. Võtke aega, kui kaua läheb.
1/4 kogu tekstist, ehk ainult väike osa kogu materjalist; 2543 tähemärki
Теперь немного подробнее для того, чтобы осознать размах и перспективы российского наступления в сторону Купянска...
Начнем с "приданых".
- 6-я ОВА действует двумя мотострелковыми полками (мсп), 344-м и 350-м мсп, из состава своей 69-й мотострелковой дивизии (мсд), вероятно, оба неполного состава и вероятно, именно они причастны к форсированию Оскола севернее Двуречной ...
Кроме них здесь также действуют до 2-х мотострелковых батальонов (мсб) из состава 25-й отдельной мотострелковой бригады (омсбр), которая входит в состав 6-й ОВА. Основное направление их усилий - Синьковка и дальше - Петропавловка...
- Слева от них, по направлению – также на Петропавловку, но с северо-восточного направления (приблизительно, из района с. Первомайского), действует до 2-х мсп "мобилизационного резерва" 11-го АК.
– Ну и два мсб из состава 20-й ОВА (вероятно, ее 3-й мсд), периодически привлекаются в качестве "очередных сил усиления".
Теперь, об "основе" 1-й ТА...
- Направление на Новоселовку Степную и Песчаное (верхн.) "обеспечивают" части и подразделения ее 47-й тд, в частности, она действует двумя своими мотострелковыми и двумя танковыми полками (272-й и 347-й мсп, и 26-й и 153 -и тп), у одного мсп и одного тп, очевидно, нет по одному штатному батальону (мсб\тб), которые вероятно отправили "освобождать курскую волость" или ошиваться в тылах группировки "Белгород".
- Далее, чуть южнее (в сторону Табаевки) действуют части и подразделения 4-й тд. Эти "кантемировцы" оперируют по направлению на Песчаное (верхн.) и по обе стороны дороги Сватово - Купянск силами двух танковых полков (12-й и 13-й тп) + 423-й мсп, а также до 2-3- х развернутых дополнительно в составе дивизии "мотострелковых батальонов мобилизационного резерва" (а возможно - просто приданных...). Также здесь действует пара дивизионов 275-го самоходного артиллерийского полка дивизии (сап), но, как минимум, без 1-2-х гаубичных самоходно-артиллерийских батарей (гсабатр).
– на направлении главного удара 1-й ТА (Колесниковка – Глушковка и Песчаное (нижн.) – Ковшаровка) действует основными силами ее 2-я мотострелковая дивизия (мсд) – тремя мотострелковыми полками (мсп) – 1-й, 15-й мсп "штатные", 1483-й - "мобилизационный" резерва" и одним танковым - 1-й тп. Вероятно, дивизия действует, по крайней мере, как минимум без 3-х батальонов в составе этих полков – 2-х тв и 1-го мсб. Поддерживает артогнем действия этих полков - 147 сап, но очевидно без одной гаубичной самоходно-артиллерийской батареи (гсабатр) и без одной реактивной артиллерийской батареи (реабатр)
Või siis UKR keelne 2356 tähemärki
- 17 річний під*рок з Дніпра, який 2 рази збив людей, постійно вихваляється тим, що його батя все порішає і всіх нагне, але тим не менше, наголос робиться на тому, що він «офісник».
Так от, так звані «старші» на «офісах» ніколи не будуть тягнути «мазу» за до*бо*оба і ризикувати закриттям своєї кормушки.
З цього постає питання: «Що там за батя, який все рішає, і чому його ім’я ніхто не озвучує?»
- Сьогодні підари відновили мʼясні штурми в напрямку Торське.
Лізе багато підарів, подекуди застосовують техніку, туманна погода дає обмежену видимість, тим не менше вже декілька десятків здохло, евакуацію майже не проводять.
Ворог планує прорватися в Торське та відрізати наші підрозділи по річці Жеребець, наразі це не більше ніж бажання.
- Щойно дослухав відео Маркуса.
Жодного здивування не маю, чогось нового не почув. Від початку заснування 47 ОМБр туди потрапило багато моїх знайомих, зокрема товариші з «Айдару».
Концепція підрозділу дійсно давала надію на щось нове.
Навіть будучи в такому підрозділі як «Айдар», я по доброму заздрив хлопцям, бо воювали ми на той час «камінням і палицями», маючи при цьому високу результативність, хотілося побачити у що переросте «Маґура»
Не в образу нікому, але якщо не брати до уваги іноземну техніку, зараз ця бригада нічим не відрізняється від інших.
Щодо Маркуса, то його позиція і наслідування іноземних ідеалів в пострадянському просторі, були провальними від початку, він мав ставати офіцером і вести свою команду як лідер, а не як тінь молодого недосвідченого комбата.
На мою думку, саме це стало причиною занепаду великої ідеї молодого підрозділу, а не невдалий «контрнаступ», кожен сильний підрозділ за 3 роки пройшов по сім кіл пекла, тим не менше, ефективно працює далі.
- Одна з наших найкращих бригад обороняє оцю тонку кишку, яка не дає ворогу надійно форсувати р. Сухі Яли широким фронтом та швидко вивалитися на н.п. Дачне.
Єдина дорога щільно прострілюється з обох боків. Логістика та евак - це гра в рулетку.
Але ворог поки не може зімкнути цей мішок повністю.
Ось розумієте, з одного боку треба було давно виходити з Ганнівки, а з іншого - втрата н.п. Дачне означатиме оперативне оточення всьому курахівському гарнізону.
Те, що роблять наші воїни у тій "кишці" - це приклад фантастичної стійкості наших воїнів.
Звичайно, як я говорив раніше, до такого краще б не доводити було.